За дослідженнями ЗМІ, цьому році селян дуже турбували безсніжна зима і весняні заморозки, але травневі дощі ситуацію виправили, і люди зібрали урожай успішно, хоча урожай був значно менше минулорічних показників.
Але на цьому цикл жнивних робіт 2020 не закінчується, тому що на підході пізні зернові, тобто кукурудза і соняшник, але схоже, що збирати буде майже нічого! Причина — затяжна спека в більшості районів області, адже дощів там не бачили з червня.
Ситуація дуже напружена, кукурудза через спеку і відсутність вологи в грунті взагалі не сформувала качан, і це спостерігається на третині посіяних площ. А на тих площах, де кукурудза на кшталт вродила, врожайність очікується на рівні 3-4 тонн на гектар, що наполовину менше в порівнянні з мінімальними врожаями минулих років.
З соняшником ситуація теж набагато гірше, ніж в минулому році, тому що в багатьох випадках не формуються «кошики».
Катастрофою називають ситуацію з пізніми зерновими в Бобринецькому, Компаніївському, Кропивницького, Маловисківському, Олександрівському та інших районах Кіровоградської області. Трохи краще на півночі і сході області, але дощі припинилися і там. Крім того, посуха не дає можливості починати посівну озимих, і основна маса фермерів цього не робить. Деякі ризикнули і почали сіяти ріпак в суху землю, але якщо дощів не буде, то всі витрати перейдуть в категорію збитків.
Це ж можна говорити і про посіві хлібних культур, через що складається критична ситуація, тому що дощів не очікується до кінця вересня! Було б добре, якби погода сплутала всі прогнози, але якщо до кінця серпня дощів не буде, то картина буде сумною.
Наслідки цієї посухи вже позначилися, оскільки фермери недоотримали пшениці по валу, а валовий збір кукурудзи очікується мало не вдвічі нижче, проблеми будуть і з соняшником. Як наслідок, господарства отримають збитки, а це не дозволить провести підготовку до весни в плані матеріально-технічного забезпечення. Це вплине на виробників сільськогосподарської техніки з відповідними наслідками, знову ж таки, ось вам і тема про причини можливого підвищення цін на всю лінійку переробки продукції села — як рослинного, так і тваринного походження.
Що робити в таких умовах, люди не знають, але вже думають над пошуком дешевих кредитів, і тут все буде залежати від позиції держави, але від неї поки ніяких сигналів не надходило. Хіба що райдержадміністрації просять надати звітність про площі пізніх зернових, уражених посухою. Фермери в один голос говорять, що їм дуже потрібна якась безповоротна фінансова підтримка, але чи відреагує держава — невідомо.
Може трапитися так, що фермерів залишать наодинці з проблемою, хоча це питання національної безпеки і продовольчої незалежності. Тоді потрібно чекати активізації політиків, які почнуть збирати свій урожай на електоральних полях, хоча всі сили повинні направити на реальну підтримку сільськогосподарського сектора економіки.